Вітаємо у "Зернятку" юну поетесу Таню Матвійчук!

Люблю  
"Люблю!" Взагалі, що за слово?
Як вимовиш, то на душі просторо!
Це слово усіх нас одразу міняє,
І посмішка на чолі не згасає.

Та рідко ми, все ж таки, слово це чуєм,
Й лише де-не-де хтось говорить: "Люблю я!"
І тільки з них дехто говорить це щиро,
А іншим це слово уже і набридло...

Як часто нам хочеться це слово відчути,
Так голосно, чітко, щоб всі могли чути.
Щоб нам говорили "Люблю" знов і знов,
А ми? Ми самі – віддаємо любов?

Сама я вживаю це слово "люблю",
А чим я до себе любов приверну?
Потрібно мені перш навчитись любити,
Й навчитись мені це комусь говорити.

І лиш тоді я так ніжно почую:
"Тебе я любив і люблю, будь зі Мною".
                            26.11.2009 р.  

           Любовь
Любовь все покрывает, всему верит,
Всего надеется и ждет.
Любви всегда открыты двери,
Любовь всегда к себе зовет.

Любовь… знакомое всем слово,
Но знаем ли мы его суть?
Любовь – это любить другого,
Любить – и это есть вся суть.

Любить не каждый с нас умеет,
Любить – это отдать себя,
Любить – и это значит, – верить,
Любить – так, значит, навсегда.
                            19.08.2009 г.