Соціоніка про діток

Щоб  спілкуватися зі своїми дітьми без конфліктів, батькам потрібно розуміти, з яким психотипом вони мають справу.

Олексій Пивоваренко, психолог-соціонік.

За соціонікою, із народження всі люди поділяються на сенсориків та інтуїтів.

Діти-сенсорики швидко засвоюють навички роботи з різними інструментами, добре відчувають, який одяг їм  пасує. За характером  сенсорики є непоступливими, і за жодних вмовлянь в одязі, який їм не подобається у садок чи до школи вони не підуть, будуть капризувати та впиратися. Ще вони не люблять просто так віддавати свої речі і тим більше іграшки, хочуть мати за свою поступливість бартер, щось матеріальне. Вони не довго розмірковують  над чимось, їх вчинки швидкі, часом роблять щось швидше ніж думають.

Діти-інтуїти більше мріють а ніж діють. Вони люблять слухати казки: якщо дитині-сенсорику розповісти на ніч реальну історію з життя, то  інтуїтивна дитина слухає із захопленням фантастичні історії чи сама легко вигадує власні фантастичні пригоди.

Інтуїти із задоволенням вчаться малювати і годинами можуть сидіти над аркушем паперу, вигадуючи нові сюжети, сценарії або наукові теорії, складаючи ідеалістичні плани на майбутнє. Від них часто можна почути: «От якби…» –  і далі дитина моделює свої фантазії у історію. Інтуїти довго приймають рішення, виважено вивчають дрібниці, перш ніж зробити «вирок», а сенсорики «рубають з плеча».

 Інтуїтів приваблює не так корисне, як цікаве й оригінальне. Тому частіше їхньою улюбленою іграшкою стає якась химера, а улюбленим заняттям – творчість. Інтуїтам важко навчитись себе обслуговувати та бути наполегливими.

Батькам на замітку:

Якщо ви людина сенсорного типу, і весь час підганяєте свою дитину – інтуїта, та хочете бачити її бойовою і вимогливою, такою, що зможе постояти за себе не тільки словом, але й ділом, пам’ятайте про її особливості та не очікуйте одразу результатів. Інакше вам важко буде знайти з нею спільну мову, не змирившись з її повільністю та замріяністю, вам не досягти результату. Крик чи погрози не дадуть очікуваного послуху. Її треба попросити ,взявши за руку ти спокійно , дивлячись у вічі висловити свої побажання, тоді ви станете для неї авторитетом та другом. З такими дітьми можна домовитись про все, що завгодно.

Ви завжди можете покластися на інтуїцію своєї дитини. Здатність тонко відчувати психологічні особливості людей, вміння передбачати небезпеку та прогнозувати розвиток подій – це сильні сторони вашого чада – довіряйте!

З інтуїтивними дітьми треба постійно опікуватись, доки вони самі не здатні (14-15 років),захищати, спонукати до дій, виробляти впевненість в своїх силах . У цьому можна просити сенсорних друзів допомогти, які власним прикладом покажуть, як себе захищати та обслуговувати в побуті. А ще треба прописати з дитиною її сильні сторони та завести щоденник успіху. Їм необхідно більше концентрувати увагу на позитивах, ніж на помилках(що занижує самооцінку).

Якщо ви людина  інтуїтивна, а ваша дитина  сенсорна, то не дратуйтеся а налаштуйтеся на співпрацю. Закономірно,  що сенсорні діти мають батьків інтуїтів та навпаки. Тому не хвилюйтеся  і не намагайтеся переробити своє чадо. Коли ваша дитина  часто б’ється  з однолітками, швидко забруднює речі, є вимогливою і навіть намагається вами керувати  –  вам потрібно пам’ятати про її психотип і ні в якому разі не занижувати самооцінку дитини а домовлятися та брати «тайм-аут», і  таки  дати їй відчути хто головний, але лагідно та без конфліктів. («Діти з небес» Джон  Грей)

Спробуйте використовувати вроджені сильні сторони своїх дітей.

Дітей-сенсориків потрібно постійно стримувати від імпульсивних та необдуманих вчинків. Їм завжди не вистачає терпіння, врівноваженості, поступливості, тому вони «нариваються» на протистояння, з ними теж треба домовлятись метод  бартеру «ти мені – я тобі, домовились?».