неділя, 12 лютого 2012 р.

Поезія. Матіола.


Білет в один бік...
Важливий досвід відчуття свободи.
Білет в руках, він тільки в один бік. 
Проміння сонця омиває води
тих давніх міст і поглядів німих.
Так височіє ефімерне диво
урбаністичний і складний пейзаж
збудований незграбно і красиво
І почуття вступають з мозком в раж.
Дивує глибина очей прохожих,
що зупинились всупереч усім
таких незвичних, ні на що не схожих, 
вони чаяться в дивнім місці цім.
Крізь порожнечу ноу-хау стилів,
крізь мішуру занедбаних потреб
просочується вічність схилів
і відчувається могутній склеп.
Ховає він всі трунки знань прадавніх
від холоду байдужості очей
від перехожих, ще таких незграбних
у співвідношенні до таїнства речей.
Чарує місто духом свого часу
і падають пісчинки все на дно
годинника-мірила резонансу
мов зморшки, що збагачують чоло.
Живий. Ну, може, трішки втома
як пелена над містом майорить
відкрились двері: я напевно вдома.
І сон в скарбничку спогдів летить.

Немає коментарів:

Дописати коментар